Соловейко
Співає,
Серце
Оживає,
Бо співає
Про любов,
Що до
Бога має.
Півник голосно
Кричить,
Зранку
Перед ранком,
Всіх розбуджує
Молитись,
Ще перед
Світанком.
Горобчики
Посходились,
Нараду
Зробили,
Якби-то вони
Вже більше,
Зовсім
Не грішили.
А сорока,
Білобока,
Часу
Не марнує,
Всім розказує
Про все,
Що побожне
Вчує.
Лиш сова
Не зрозуміла,
День на ніч
Перемінила,
За всіх
Молиться вночі,
А удень
За неї – всі.
І ворона
Не мовчить,
Де не є,
Всюди кричить,
Так кричить:
«О, відізвись!
Дякуй Богу
І молись!»
А це були
Не звірятка,
А дівчатка
І хлоп’ятка,
Просто
Маски одягли,
Щоби їх
Не впізнали.