Соловейко

Співає,

Серце

Оживає,

Бо співає

Про любов,

Що до

Бога має.

 

Півник  голосно

Кричить,

Зранку

Перед ранком,

Всіх розбуджує

Молитись,

Ще перед

Світанком.

 

Горобчики

Посходились,

Нараду

Зробили,

Якби-то вони

Вже більше,

Зовсім

Не грішили.

 

А сорока,

Білобока,

Часу

 

 

Не марнує,

Всім розказує

Про все,

Що побожне

Вчує.

 

Лиш сова

Не зрозуміла,

День на ніч

Перемінила,

За всіх

Молиться вночі,

А удень

За неї – всі.

 

І ворона

Не мовчить,

Де не є,
Всюди кричить,

Так кричить:

«О, відізвись!

Дякуй Богу

І молись!»

 

А це були

Не звірятка,

А дівчатка

І хлоп’ятка,

Просто

Маски одягли,

Щоби їх

Не впізнали.