Настав вже час прощатись душі з тілом,

Яке піде, звідкіль колись прийшло,

А я лечу в Небесну Батьківщину,

Поки – ще сонце  в небі не зайшло.

Пр. Вірю й надіюсь  на Тебе,

Господи (3 р.)

 

Прощаюсь, Земле, назовсім з Тобою,

Мені, як мати ніжною була,

Шляхи незнані кличуть за собою,

Й підказують: “Бери діла, діла”.

Пр.

 

Прощаюсь з вами, дорогі Пороги,

Бо вже тут жити більше не буду,

Зовуть мене в блакить нові дороги,

В надії: “Що з Марією піду”.

Пр.

 

Прощаюсь з Вами, що так не любили

Й мене зносили ледве, чи чуть-чуть,

Прошу простити те, що не простили

Й облегшити мені і собі цю путь.

Пр.

 

З тобою, любий мужу, я прощаюсь,

Душевно прошу – згадуй в молитвах

І не сумуй, що зовсім віддаляюсь,

Може зашвидко, не у тих літах.

Пр.

 

 

Вам, діточки, лишень заповідаю:

“Вогонь любові нести у серцях”

І за молитви щиро вас благаю,

Бо невідомо, який буде шлях.

Пр.

 

Моліться прошу, прошу вас моліться,

Додайте Духа, бо шлях не з легких,

Одна надія на Господа Бога,

Що захоронить, введе до святих.

Пр.

 

Прощаюсь з вами, дорога родино,

Сусіди, друзі, і усі, й уся,

Хто провожать прийшов мене в дорогу,

З життя земного, в вічність, в небеса.

Пр.

 

Не плачте дуже, та лиш трохи, трохи,

Бо ще зустрінемося в краї неземнім,

Де сліз нема й ніякої турботи,

А є прекрасний, святий, Божий дім.

Пр.