Настав вже час прощатись душі з тілом,
Яке піде, звідкіль колись прийшло,
А я лечу в Небесну Батьківщину,
Поки – ще сонце в небі не зайшло.
Пр. Вірю й надіюсь на Тебе,
Господи (3 р.)
Прощаюсь, Земле, назовсім з Тобою,
Мені, як мати ніжною була,
Шляхи незнані кличуть за собою,
Й підказують: “Бери діла, діла”.
Пр.
Прощаюсь з вами, дорогі Пороги,
Бо вже тут жити більше не буду,
Зовуть мене в блакить нові дороги,
В надії: “Що з Марією піду”.
Пр.
Прощаюсь з Вами, що так не любили
Й мене зносили ледве, чи чуть-чуть,
Прошу простити те, що не простили
Й облегшити мені і собі цю путь.
Пр.
З тобою, любий мужу, я прощаюсь,
Душевно прошу – згадуй в молитвах
І не сумуй, що зовсім віддаляюсь,
Може зашвидко, не у тих літах.
Пр.
Вам, діточки, лишень заповідаю:
“Вогонь любові нести у серцях”
І за молитви щиро вас благаю,
Бо невідомо, який буде шлях.
Пр.
Моліться прошу, прошу вас моліться,
Додайте Духа, бо шлях не з легких,
Одна надія на Господа Бога,
Що захоронить, введе до святих.
Пр.
Прощаюсь з вами, дорога родино,
Сусіди, друзі, і усі, й уся,
Хто провожать прийшов мене в дорогу,
З життя земного, в вічність, в небеса.
Пр.
Не плачте дуже, та лиш трохи, трохи,
Бо ще зустрінемося в краї неземнім,
Де сліз нема й ніякої турботи,
А є прекрасний, святий, Божий дім.
Пр.